
This post may contain affiliate links. I receive a small commission at no cost to you when you make a purchase using my link.
Якщо ви хоча б раз гуглили «поїхати на Шпіцберген», то, швидше за все, шукаєте щось більше, ніж звичайну подорож. Я провела три дні на Шпіцбергені — найвіддаленішому місці на планеті — і це справді змусило мене завмерти від захвату. Краса Арктики посилюється її гучною тишею й відчуттям застиглого часу. Безмежність природи розкривається ще більше, коли розумієш, як далеко ти від основного континенту.
Шпіцберген — це Арктика без фільтрів: льодовики, фіорди, полярні ведмеді, тиша, яка дзвенить, і відчуття, що ти справді на краю світу. При цьому, поїхати на Шпіцберген значно простіше, ніж здається.
Чому варто поїхати на Шпіцберген хоча б раз у житті
Можна назвати багато причин, чому поїхати на Шпіцберген — це ідея, яка заслуговує на реалізацію, але ось головні:
- це одне з небагатьох арктичних місць, куди можна поїхати без візи;
- регулярні рейси з Норвегії роблять Шпіцберген доступним навіть для короткої подорожі
- це одне з небагатьох віддалених північних місць, де люди живуть цілий рік та куди можна легко долетіти регулярним комерційним рейсом;
- хоч територія і належить Норвегії, тут немає візових вимог для поселення — вільне суспільство, яке цікаво досліджувати;
- історія освоєння вугільних копалень різними народами — сама по собі захоплива;
- це те відчуття перебування на краю світу, яке важко знайти десь ще;
- неймовірна північна природа: льодовики, гори, фіорди;
- відчуття справжньої експедиції без необхідності бути професійним дослідником
Можна ще довго продовжувати, але чесно кажучи… я просто ОБОЖНЮЮ дикість і первозданність північної природи! Тут відчуття віддаленості ще сильніше, ніж на Фарерських островах чи в Гренландії (про які я раніше писала на блозі).

Коли краще поїхати на Шпіцберген
Як і на більшості арктичних напрямків, у вас є дві основні пори року.
Літо на Шпіцбергені (травень – вересень)
- полярний день (сонце не заходить)
- морські прогулянки до льодовиків
- каякінг, походи, спостереження за тваринами
Літо — ідеальний варіант для тих, хто хоче поїхати на Шпіцберген вперше.
Зима на Шпіцбергені (жовтень – травень)
- полярна ніч
- північне сяйво
- снігоходи, собачі упряжки
Зима — для тих, хто мріє про арктичну казку та авантюру.
Моя поїздка була в серпні — і це був ідеальний баланс комфорту й дикої природи.
У цій статті я розповідаю саме про серпневі три дні на Шпіцбергені, тому акцент — на літніх активностях. Але зимою туди теж хочеться повернутися — казкові снігові пейзажі, північне сяйво, собачі упряжки… мрія!
Вас може зацікавити стаття: Тур вихідного дня з Гельсінкі для любителів пригод
Як поїхати на Шпіцберген: логістика простою мовою
Багато хто думає, що поїхати на Шпіцберген складно, але насправді маршрут дуже зрозумілий:
- Переліт до Норвегії (Осло або Тромсе)
- Прямий рейс до Лонґйірбієна
- Готово — ви в Арктиці!
Маршрут: що побачити, якщо поїхати на Шпіцберген на 3 дні
День 1: Лонґйірбієн — найпівнічніше місто у світі
Ваше знайомство з архіпелагом почнеться з Лонґйірбієна — адміністративного центру Шпіцбергену і найпівнічнішого населеного пункту у світі. З населенням близько 1700 осіб тут усе компактно, але атмосферно.

Це місто виросло завдяки вугільній промисловості — шахти, робітники з Норвегії, Швеції, України та Росії… і ось ви тут, серед цієї історії.



Що робити в Лонґйірбієні
Почніть з екскурсії містом — не забувайте, що без зброї ви не можете просто так гуляти навмання через ризик зустрічі з полярними ведмедями.
Якщо хочете краще ознайомитися з історією, оберіть тур з місцевим гідом. До прикладу, я обрала тур Lens & Perspective, де я дізналася багато про розбудову міста саме завдяки вугільній промисловості, яка приваблювала поселенців. При цьому, відвідуючи фотогенічні місця острова.
Не пропустіть візит до Глобального насіннєвого сховища — це як банк продовольчої безпеки для усього світу! Унікальна споруда, яка зберігає зразки кожної насінинки світу в глибокому холодному сховищі на “чорний день”.

На обід раджу скористатися нагодою й скуштувати справді унікальну страву з нордичного меню. Як не дивно, гастрономічна сцена в Лонґйірбієні доволі різноманітна: тут можна обрати щось на свій смак — від затишних кав’ярень до ресторанів високого класу, де подають 7 мікро-страв.
Наприклад, я наважилася на стейк із тюленя в Vinterhagen Restaurant & Peisen Bar — не кожен день таке спробуєш! Зазвичай я не надто полюбляю екзотичну їжу, але для мешканців Арктики це звичне й екологічно сталe джерело білка.



На другу половину дня варто запланувати час для відвідування музеїв, зокрема Музею Шпіцбергена, щоб краще зануритися в історію острова, арктичні експедиції та світ місцевої дикої природи.
День 2: Морська прогулянка до льодовика Норденшельда
Одна з найкращих переваг подорожі на Шпіцберген на 3 дні влітку — це можливість здійснити морські прогулянки до інших поселень або льодовиків. Узимку човни зазвичай не курсують через небезпеку айсбергів, тож обов’язково скористайтеся цією нагодою й вирушайте у човнову подорож до льодовика з Лонґйірбієна.



Я забронювала поїздку через сайт Visit Svalbard — це чудовий ресурс, де зібрані всі доступні місцеві екскурсії. Сама подорож триває цілий день, і протягом неї ви зможете насолоджуватися арктичними пейзажами, яким справді немає рівних. Якщо вам пощастить і ви будете достатньо уважні, є шанс навіть побачити полярних ведмедів на узбережжі островів, тож не забудьте взяти із собою бінокль.
Під час наближення до льодовика гід коротко розповість про роль льодовиків та історію їхнього формування — на жаль, сьогодні ця історія все частіше має тенденцію до відступу.



Коли ми підійшли ще ближче, гід зумів дістати шматочок льоду з айсберга й пригостив нас напоєм із ним. Ви одразу помітите, що структура льодовикового льоду зовсім не така, як у льоду з домашньої морозилки. Льодовиковий лід утворюється зі сніжинок, щільно спресованих між собою, тому повітряні проміжки перетворюються на маленькі бульбашки.
Під час плавання я не могла не думати про перших поселенців, які свідомо обрали це місце, жили в надзвичайно суворих умовах і все ж віддали перевагу цій дикій, безкраїй природі замість знайомого й комфортного суспільства.

День 3: Арктичні пригоди та дикі тварини
Мій третій день мав включати круїз до Баренцбурга і Піраміди, але ці маршрути тимчасово призупинені через війну в Україні.

Замість цього можна:
Якщо ви сміливі й добре тримаєтеся на воді, почніть свій день з екскурсії на каяках з гідом уздовж одного зі спокійних фіордів Шпіцбергена. Ви плиститимете кришталево чистими арктичними водами, милуючись драматичними гірськими пейзажами та льодовиковими краєвидами. Цей повністю занурювальний досвід дарує відчуття близького контакту з тихим, майже недоторканим середовищем і дає змогу побачити Лонґйірбієн здалеку, з зовсім іншої перспективи.
У другій половині дня вирушайте на загадкову екскурсію вугільними шахтами. Саме тут можна отримати справді автентичний і «сирий» досвід та на мить зануритися в життя шахтарів. Обережно: ця пригода не для людей із клаустрофобією!
Де зупинитися, якщо поїхати на Шпіцберген
Під час подорожі я зупинилася в Coal Miners Cabins. Це відносно бюджетний варіант проживання (хоча ціна все одно близько 130 доларів за ніч). Особлива чарівність Coal Miners Cabins у тому, що раніше ці будівлі справді слугували бараками для шахтарів, тож тут легко уявити, як вони жили свого часу.
Навпроти спальних корпусів розташовані ресторан і рецепція, де протягом дня можна насолоджуватися необмеженою кавою, а також сніданком і перекусами.



Хочете чогось більш комфортного? Radisson Blu Polar Hotel — краще розташований і з повним сервісом.
Чи варто поїхати на Шпіцберген? Мій висновок
Після цих трьох днів на Шпіцбергені я остаточно визначилася: я команда Північ! Від Ісландії до Фарерських островів і Гренландії — я просто обожнюю такі місця. Тут є щось неймовірне в тому, щоб бути на краю світу, і все ж бачити, як людська спільнота не просто виживає, а процвітає.
І так — я вже планую повернення, але в іншу пору року, щоб побачити зовсім іншу атмосферу цього арктичного раю.
Сподобалось? Збережи!



Leave Your Comments